[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=4_eDHYyN96o[/youtube]
Таке у нас життя все ж дивовижне:
Сміємося, то плачемо навзрид.
Від радості й печалі бува слізне.
Все ж дякуєм його за різновид.
Захочемо - і будемо щасливі:
Радіємо, буває, від дрібниць.
Утішать нас завжди слова ласкаві-
Не часто дістаємо їх з скарбниць.
Нерідко замість слів нам скаже погляд,
Очей чиїхось дивна глибина.
І ти уже щаслива з ними поряд,
Бо знаєш, що в цім світі не одна.
Але боюсь тих слів, що причаїлись,
Коли тримають камінь у душі.
Не хочу, щоб мені такі зустрілись.
Як їх пізнать в життєвій метушні?.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717756
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.02.2017
автор: Н-А-Д-І-Я