Я ніс тобі охапок черемшини,
А соловейко шпарив із гаїв.
Неначе вчора там біля хатини…
Юначі роки виринули з снів.
Я вів тебе за руку наче паву,
М’які під ноги слались спориші.
У мріях наших малював уяву,
І нам було так тепло на душі.
Пройшли роки, відгомоном події,
Журавлики удалеч понесли.
Які ж були тоді ми молодії…
Та вже стежки травою поросли.
В тебе сім’я давно і в мене діти,
І дітки є у наших вже дітей.
А серденько продовжує щеміти,
І знов, як вчора шпарить соловей.
Приспів:
О, роки мої, молодії,
Розсипані в них пелюстки.
Не мучте мене лиходії,
Черемхи опалі листки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717651
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2017
автор: Дідо Миколай