Якби ж, неначе ті воли,
усі добродії
в один бік воза потягли
на толк народові.
За казематом – каземат…
Всі хочуть краще жить.
Та головне – не ласий шмат,
а те – кому служить.
Уперто битим шляхом йду,
умитий зливою.
Стрічаю лихо і біду,
та все ж – щасливий я.
Чи ти поет, чи журналіст,
хоч з усіма дружи, –
за гріш в політику не лізь,
добру завжди служи.
Мистецтво витягнуть воли…
Чи в тому рація?
Найбільш бентежить і болить:
чи буде н а ц і я ?
2004
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717612
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.02.2017
автор: Олександр ПЕЧОРА