[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=aDAK8yJyytY
[/youtube]
Зіткало літо полотно,
Прослало серед степу.
Дивує фарбами воно...
А на душі так тепло!
Із ситцю дивний килимок.
Тендітні, ніжні квіти.
О скільки він приніс думок,
Що можуть ще зігріти!
Думки мережені мої!
Зберу, щоб не згубити.
Вплету у них слова твої,
Любов"ю оповиті.
Впаду на росяну траву,
І задивлюся в небо.
І зрозумію, що живу,
Думками лиш про тебе.
А небо тонкий, ніжний шовк,
І ніжний промінь сонця,
Води джерельної ковток,
Росточок у долоньці.
Ось з чого зіткані думки!
Вдихаю запах квітів.
Мого життя це сторінки...
Вони для мене ліки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717585
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2017
автор: Н-А-Д-І-Я