Зупинись. Хіба не вражає?
Глянь крізь скельце космічної призми,
як час зароджує і вимикає
неосяжного простору механізми.
Все навколо об'єднане рухом.
Рух - це Бог, що несе нам знання.
Пролітаючи повз білим пухом,
грає долями навмання.
Все, що сталось і все, що чекає -
вже відомо. Готовий маршрут.
Зупинись. Ну хіба ж не вражає,
масштаб дійства і огляду кут?
Це як довга партія в шахи.
Всі фігури в кінці прийме ҐанҐ.
Переродження. Подих Брахми.
Прийняття. Безвихідь. Цугцванг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717582
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.02.2017
автор: Shiza