Що з нами сталося?
Порозліталися
Наші ідеї.
Все, що любилося,
Розпорошилося
Вже і не склеїть.
Що з нами трапилось?
Що нами втратились
Віра й надія,
Вірність подружняя,
Праведність мужняя,
Сонячна мрія.
Що з нами діється?
Що ми розсіялись
По своїх норах,
Як миші сірії,
В дружбу не віримо, І
Віримо в морок.
Слава козацькая,
Доблесть солдатськая
Вже не в пошані.
Цінимо блатників,
Милених братчиків,
Платне кохання.
Що з нами твориться?
Що вже не бореться
Праведне з грішним,
Шана хабарництву,
Здирству, лихварництву,
Тим, що із грішми.
Що з нами робиться?
Що совість горбиться.
Гордість завмерла
За віру давнюю,
Звершення славнії,
Творчії перла.
Віримо в долари,
Землю не оремо
Сталі не лл”ємо.
Спин не натружуєм.
Навіть, як служимо
Байдики б”ємо.
Землю гвалтуємо,
Річечки труємо,
Ліс розпинаєм.
Світ ігноруємо,
Бога не чуємо,
Страху не маєм.
Як жити маємо,
Що забуваємо
Заповідь божу?
Світ весь знедолити,
Щоб жити в золоті
Людям не гоже.
Що з нами робиться,
Що з нами твориться?
Що правда гнобиться,
А кривда множиться.
1993
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717445
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.02.2017
автор: Юрій Прозрівший