Який би чорний ворон не порушив моєї буденності,
Які б він труднощі не ніс на чорному крилі.
Пройшов весь шлях - від початку і до смертності
Давно згорів у твоїх кучерях чарівному вогні.
Уже не страшно!Нехай і б'ють мене словами в спину.
Байдуже!Не здивує вже мене життя.
На все плювати, вдруге не загину.
Я вмер тоді, коли від мене ти пішла.
Живий фізично, та душа не в цьому світі
Тобою випурхнула із моїх окрилених долонь.
Вона тебе чекає - в блакиті, зорях, першоцвіті
Знову жадає кучерів бажаний той вогонь.
С.Кучерявий
09.02.16
00-07
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717137
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2017
автор: kucheryavuy77