(нар. м. Першотравенськ Дніпропетровської обл.,
мешкала у смт Просяна Покровського району)
Дві тисячі сімнадцятого, в лютому,
Життю земному зірвано печаті.
Убили жінку – цього не забути нам –
Красиву, добру, медика і матір.
П’ять місяців за раненими стежила.
Нерідко витягала їх із бою.
Не знала, що їй доля смерть мережила
Холодною зимовою порою.
Була на передку, де кулі рвалися.
Хотіла бути помічною воям.
Її відвазі хлопці дивувалися –
Не признавала у собі героя.
Робила просто свою справу – медика.
Поводилась, немов психолог, мама.
Є фото: тулить іграшку ведмедика.
Душа її була – гаряча магма.
Порушують рашисти всякі правила –
Ракетою в карету допомоги!
Гоїла рани, крапельниці ставила –
І лиш за це обтято їй дороги
В сорок чотири роки… вурдалакими,
У землю тіло..., поміж зимні груди.
Про смерть дізнавшись, вої гірко плакали.
Її ім'я ніколи не забудем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717073
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.02.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)