Я проникаю в твою атмосферу,
Покидаю свій простір.
А ти задихаєшся від кількості етеру
Зникаєш в темноті чорних дiр.
А мене так ваблять зорі,
Відстань далека - та не вічна
Мрії мої ледь помітні, прозорі
Поглине печаль одвічна.
Скеровані сумні острівці,
Подивляються на мене з гори
Не ховай емоцій на лиці,
Якщо палаєш, гори лиш не згори!
Ми все ж забудемо те що було,
Все ж минає, минемо і ми
Інші кохали, але ж забули.
Я залишусь за закритими дверми.
Вже зле не буде мабуть,
Я знайду серед теорій і практик,
Як рідну планету забуть
Серед міліонів чужих галактик .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717066
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2017
автор: Jane Gu