Загубилось життя у відтінках.
Не має вже сил кричати.
Єдиного сина - кровинка,
Скотилася в яр "хрещатий".
Не бачить би їй з екрану,
Останню ходу ту хресну.
І як він пішов з майдану,
У сотню свою "Небесну".
Мовчанням слова закуті,
В холодний камінь брущатий.
А десь у душі, від люті,
Мій голос рветься кричати.
Та стримує знову "Кача",
Божественним співом Раю.
Уся Україна плаче:
Герої не умирають!
Герої не умирають!
27.02.2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717051
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.02.2017
автор: миротворець