Очі її – це загадка природи:
Красиві, ніжні й водночас суворі.
Він шаленіє від їхньої вроди,
Вони тримають його у покорі.
Один лиш погляд – і він у неволі.
Втрачає розум – на все готовий.
Вона – волошка, що квітне у полі.
Та світ її для усіх загадковий.
А ти вдивляйся у ті прекрасні очі,
Що сяють яскраво, мов зорі щоночі.
Лише для тебе там схована ніжність.
Лише тебе вони любитимуть вічність.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717015
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2017
автор: Анна Яковчук