Сьогодні я сказала: «Досить!»
Не хочу більше упиватись каяттям,
Хоч подих вороття все просить
Заради нього знехтувать життям.
Я вирішила більше не коритись
Скупій облуді й ніжній дрімоті,
Минає час – пора вже відучитись
Ілюзії плекати в небутті.
Життя розсудить і плече підставить,
Розправить крила і хоч серця щем
У пам’яті людській навіки лишить
Серпанок суму під буття дощем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717014
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 08.02.2017
автор: Аллочка