Я за любов ладна життя віддати.
Я б за тобою в пекло чи у рай!
Я за спиною, руку лиш подати,
А ти не чуєш крику цих страждань.
Тебе шукала в веснянім тумані,
Та не знайшла і в мареві зими.
І я іду замерзлими стежками,
Й сама не усвідомлюю куди.
Здають вже руки в холоді німому,
Та серце не проймає навіть він,
Бо там давно від холоду і болю
Все стало сніжно-кам'яним...
Я вже не знаю, чи колись розтане,
Чи вірить буду в цей шалений світ,
Лиш, як Єсенін, прокричу у груди:
- Серце, не буть тобі вже молодим!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716932
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2017
автор: Альона Свиста