Відстукує зима свої акорди,
Родзинками присмачує вкінець-
Корони з льоду - лавровий вінець,
Мотивів плетення закручені сканворди...
Так -так...ще лютий санями промчить,
В вушанці теплій скотиться додолу,
Та сонця диск спливає вище вгору ,
І вже хурделицям показано спочить.
Ти ,лютий, ще на ковзанці спіткнись,
Бо вже стоїш непевно ти ногами,
Весна бринить у жилочках-бруньками,-
Роззуйся з валянок, з кожуха роздягнись...
Ще раз він перевернеться з санчат,
Там гулю натовче собі нівроку,
А нам гоїти,бавитись в мороку ,-
Як березень вже кличе лелечат...
Лютуй акордами останніми, морозе,
Зима ж бо видалась нівроку цьогоріч,
Ти ж з березнем пречинно-пліч-о-пліч,
Тримай в собі усі свої прогнози.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716914
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 07.02.2017
автор: Надія Карплюк-Залєсова