• Кричать гармати
Плаче поле
Посохло небо без дощу
А я в неволі. Ми в неволі
В полоні підлого бою.
Кричать гармати
Я в окопі
І вже не знаю, що робить
Чи то померти, як герої
Чи, може, «брата» свого вбить?
Я в окопі
Мов в полоні усього світу
Я один
Бо решта воїнів чекають
Моменту помсти за своїх
Мій біль вже глушить звук гармати
Я все ж не знаю, що робить
Обов’язок – спасати брата
Чужої крові не пролить
Ураз замовкли всі гармати
І хтось невпинно сюди мчить
Перед очима зрадник-братик
Душа ненавистю горить
А тут проклятий цей хлопчина
З усмішкою тисне на курок
З знов дзвоню мамі
Не плачу
Хоч знаю, що це мій останній дзвінок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716884
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.02.2017
автор: Jools_Ser