Іван Богун, Степан Бандера - це славні наші воїни.
Вони боролися, вмирали у боротьбі із москалем,
віддали душу свою й тіло за волю рідної землі,
вони хотіли, так хотіли, щоб ми у волі зажили.
Здається ми вже незалежні і всі страхи пережили.
Та ні! Які ми незалежні?Як все москалю віддали !
Путін наш Крим собі загарбав,забракувало вже Москви?
Авжеж ,йому ж там холодно в тридцяти-градусний мороз,
хотілось йому сонечка яке би гріло пику ту ,яка завжди,завжди приносить
лиш горе ,горе й море сліз!
Тепер кремлівська морда тая вже забажала коридор через
Луганську і Донецьку вкраїнську рідненьку землю!
Вже третій рік нашії хлопці виборюють Вкраїни волю.
І плачуть , плачуть матері, бо вже синочків не побачать,
жінки вже більше не зустрінуть своїх коханих із війни.
А діти, квіточки маленькі вже не побачать татусів,
які пішли у справжнє пекло заради їх життя і снів.
А скільки ж ,скільки ж юнаків погинуло на тій війні?
Ніхто не зна, чому диявол до України причепивсь, наслав
на неї горе,горе й сльози через проклятую війну!
Але я знаю,що Вкраїна,де мова вільна,солов'їна
ще переможе в цій війні!
Бо наш народ є нескоримий за довгі-довгії віки!
А ті прокляті москалі ще їздить будуть на свині
і нас благать про допомогу.
І Путін той , і Жериновський
будуть ще гнити у багні!
А наша вільна Україна буде найкраща на землі!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716873
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 07.02.2017
автор: Лілія Левицька