У вечірнім небі запах матіоли,
Облетіли білі із вишень квітки.
Вітер гонить хмари геть за видноколи,
А кульбабки одягли хустки.
В біленькій хустині, наче біла квітка,
Вибігла до мене ти в вишневий сад,
Ми, як дві хмарини – лебідь і лебідка,
Виглядаєм щастя в зорепад.
Я плеча торкнувся і упився в губи,
Вдалині тумани котяться згори…
Я шепчу - кохана, ти шепочеш – любий,
Просить знову серце – повтори…
Впали рясні роси, сяють, як перлини,
Не змовкають птахи цілу ніч в саду.
А весна святкує квіткові зорини,
Я від тебе поцілунка жду...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716776
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2017
автор: Віталій Назарук