Настоянка думок сердечних...
Щодня потроху її п’ю,
Я в неї – у числі залежних,
Обов’язково в чашу ллю.
Підсиплю трішки аромату
Із слів і нот ледь-ледь хмільних,
Душі росинку непочату
І жменьку зернят чарівних.
Її розбавлю сонцем й квітом,
Дзвінкою піснею пташини,
Небес блакитним оксамитом
І сяйвом кольору цитрини.
Така настоянка-живинка,
Забула з нею смак полину,
У мене є й для Вас краплинка,
Прошу, заходьте на гостину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716764
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2017
автор: Шостацька Людмила