Говориш мовою того, ким ти не є,
І відчуває це вже мозок підсвідомо.
Навіть не думай більше про життя без втоми,
Бо так втрачаєш "справжнього" себе.
Купити можна більше ніж "усе",
Навіть Життя Нове за гроші продається.
Там де "несправжній ти" по-хитрому сміється,-
Всередині десь, "справжнього" трясе.
Навіщо думати про Всесвіт у часи,
Коли про Всесвіт думати не модно,
А те, що завжди ти вважав потворним,-
Давно для всіх є значенням краси?
Час змінює вже, як тут не крути,
Він здатен море у пісок перетворити.
Тепер здається, що Себе вже не знайти,
І ти не знаєш, що тобі робити.
Самотня думка може врятувати світ.
Змінити може місто чи країну.
"Несправжньому" і думати не слід,
Бо "справжній", відчуватиме провину .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716739
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.02.2017
автор: T.I.