Пробач за посмішку щиру і тремтячу,
За той ніжний дотик рук моїх.
Пробач за ту любов нестримну і дитячу,
Я стру із пам'яті слід губ твоїх.
Пробач за те, що сліпо вірила у нас,
За те, що я вважала своїм раєм,
Пробач за те, що вогник в серці не погас,
За те, що ми втрачали те,що маєм.
На потяг свій мені ти не купив квитка,
Моє "пробач" за потягом у слід лунає,
Пробач за те,що я ж іще жива,
Але душа моя неспішно помирає.
20.01.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716631
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2017
автор: маленька незалежність.