Всі таємниці, сейфи і несказані слова,
Та й ми все розділяємо на раз і два.
Так намагаємось розставити акценти,
Знайти важливі всі для нас моменти.
В житті шукаємо такі пріоритети,
Щоб скласти, як мозаїку портрети.
Свої портрети, ніби справжнє відбиття
Всіх справ, надій і свого цілого буття.
Та таємниці, сейфи і несказані слова,
Їх знову розділяєм чітко - раз і два,
Вони нам заважають істину знайти
І душу зрозуміти, вірним шляхом йти.
Ми боїмось відкрити собі щиру правду,
Бо ніби заподієм собі біль і зраду.
Та слухати себе це основна умова!
Позбутись тіні несказаного слова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716623
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2017
автор: Наталія Мосійчук