***

Філіжанка  із  кавою  вже  охолола  
Власне  як  охолола  до  мене  і  ти  
Я  все  розумію  про  це  не  йде  мова  
І  попри  біль  я  тебе  відпустив.  

Ти  знаєш  чимало  часу  ще  пройде  
Не  обіцяю  що  не  буду  сумувати  
Якщо  треба  твоє  серце  мене  віднайде  
Хоч  сумніваюсь  для  того  щоб  вічно  кохати.  

Мені  ж  залишається  тільки  страждати  
Шалений  відчуваючи  біль  
У  певному  сенсі  його  смакувати  
На  рану  сиплячи  сіль.  

Ти  знаєш  коли  ж  ти  усе  зрозумієш  
Моє  серце  мабуть  не  буде  уже  бити  
Можливо  тоді  ти  мій  біль  все  ж  відчуєш  
Але  буде  пізно.  Мені  вже  не  жити.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716598
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2017
автор: Орфей-Діоніс Хронічний