Ущерть знагліли зовсім пацюки,
Та скільки ж можна гади вам терпіти?
На фронт пора вам сучі байстрюки,
А не у кріслах дупи товсті гріти.
В хоромах знову тішиться хорлат...
Страждає Вкрайна, плаче мати,
Правий Сашко був лише автомат,
Прокляте бидло зможе люструвати.
Мовчали ми пішов від нас герой,
Космічні зайди сина люстрували.
Пішов із світу цього, як ізгой,
Убили сина виплоджені хали.
Донбас в диму, роздягнутий солдат,
Там у окопах нізащо бідує.
А юд.ншв.ль під постріли гармат,
Плює на сльози і втіхар торгує.
За горло брати мразь уже пора,
На місце ставить нав.лоч чужату.
Дістала нас у доску вже мара,
Пора точити неч.сті відплату.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716589
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2017
автор: Дідо Миколай