Стираєш вірші - ті, що відбулись,
Ті, на які вину пролито й вина.
Минуле здичавілих блискавиць -
Це скеля, що розсипалась камінням...
На згадку - не щоденник, не архів -
Літопис відстороненого щастя.
Той вогник в нас однаково горів -
І терпко, і болюче, і хвилясто.
Я прошу, не вбивай своїх рядків,
Бо ти не злодій, врешті, й не причинний.
У тім, що кожен вкотре збайдужів,
Не мають вірші жодної провини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716538
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2017
автор: Єлена Дорофієвська