Поїхати кудись, лиш тут би не лишатись:
Вже так набридла одноманітна метушня…
Я вмію жити, але не вмію приживатись;
Мій компас вкаже шлях, та не покаже в нім кінця…
Я десь тинятимусь, байдуже, що сам.
Я люблю ритм і стукіт цих коліс по рельсах;
Моя душа належить світу, а не вам-
Я той простак, що живе в постійних рейсах…
Буває важко наодинці з власним «Я»,
Бо кожному потрібна ще одна людина.
Та де ж знайти таку, як я,
Який вагон і хто вона з цих пасажирів?
Я десь тинятимусь, міняючи пейзажі.
Життя не зміню, бо воно одне…
І кожен шлях мені мій компас вкаже,
І десь у цьому світі все ж знайду тебе…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716508
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2017
автор: Alex Storozhuk