Мiрiади зiрок на нeбi…

 Міріади  зірок  на  небі,
зірочками  наших  Душ  горять.
Уранці  сонце  змінює  їх  ряд.
Уранішня  свіжість  бере  нас
у  полон.
У  середині  бунтує  все  той  же  ГЕН.
Ясний  ранок  або  ні,
нам  по-барабану,
якщо  на  серці  спокійно  і  пряно.
Зустрічати  світанок  нам  нагорода
від  Природи,
угамуються  у  бігу  наші  роки.
Стимул  для  Життя  -  любов  і  щастя.
а  доповнить  їх  друзів  участь.
Життя  адже  тим  і  добре,
то  бунтує,  то  співає  Душа.
У  прожитому  дні  не  шукаю  вигоди  і  користі,
а  тільки  простого,    людського  життя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716426
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.02.2017
автор: Svitlana_Belyakova