Ніколи не повернеш всіх утрат,--
У кого син, у кого муж, у кого брат,--
І ходить біль зі зрадою під руку,
Вплітаючи солоних сліз в розпуку...
Любов, що прийде, не заповнить прірву ту,
Ввірвались нить із Космосу -- в траву,
У мить одну... у цілій -- у Вселенній,
В поділ війні, розбещено-скаженій.
Ніщо вже не заповнить нішу ту,
Співають ангели вже пісню трисвяту...
Вставай ,вкраїнцю, із колін покори-страху.
Час знищити в собі себе-невдаху
А діти родяться, в майбутнє, як завжди,
В життя щасливе,--та не для війни,
Вставай народ, заради майбуття,
Заради внуків, правнуків життя !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716421
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.02.2017
автор: Надія Карплюк-Залєсова