Струнке дівча, красиве, довгоноге
Ішло до мене на очах у всіх.
Я гордо споглядав на ту картину,
А на очах вже затаївся сміх.
Усі здивовано очиці округляють:
Мов, що за краля і до кого йде?..
Озера-очі, губи, мов корали,
Бровами, немов крилами веде.
А вії - опахала дивовижні,
Сміх, мов дзвіночок, коси - промінці.
Чоловіки із заздрістю дивились
Із міною кривою на лиці.
Дівча підбігло, обняло міцненько.
Я насолоджуюсь! Вона моя уся...
Нікому і на думку не спадало,
Що внученька цілує дідуся.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716326
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2017
автор: Світлана Ткаліч