Память паскудна штука
Врізається в мозок у сни
І затискаючи вуха
Я чую відлуння війни
Бачу лице в прицілі
Палець тисне курок
Вже не далеко до цілі
Лишився один ривок
Куля зі свистом летіла
Пробила на грудях житон
І вибивши душу з тіла
Навіки застряла в бетон
Память паскудна штука
Нагадує свій урок
Життя нам дано від Бога
Йому відміряти наш срок
В кошмарах своіх бачить мушу
Вже вкотре цей проклятий сон
Як снайпер мого сина душу
Навіки вганяє в бетон
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716229
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 04.02.2017
автор: Інок