[b]Що ж ти пісне батьківського краю,
Так щемиш у серці у Вкраїни
Мелодійність лине ген до раю,
І мотив осінній смуток журавнилий,
України нема без пісень кобзаря,
Без сопілки мелодій чарівних
І твої Озерця і безмежні моря
І Калину і волошки любитиму я
Ти неначе лелека , серед небес ,
І вдова , серед рідних синів
Ти загадка новел і чудових п'єс,
І квіти кладеш коло павших воїнів
України нема без пісень кобзаря,
Без сопілки мелодій чарівних
І твої Озерця і безмежні моря
І Калину й волошки любитиму я
Ти проклята темним ворогом,
І розпята на священнім хресті
Для освячення ти є рідним порогом
Лиш тобі бути завжди у честі.
України нема без пісень кобзаря ,
Без сопілки мелодій чарівних
І твої Озерця і безмежні моря
І Калину й волошки любитиму я.
Ти купальські ведеш хороводи,
У джерельній воді омиваєш ноги
Ти долею звучиш у України
Не затопчуть тебе темні вороги.
України нема без пісень Кобзаря
Без сопілки мелодій чарівних
І Твої Озерця і безмежні моря
І Калину й волошки любитиму я,
І Калину й волошки любитиму я[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716168
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 03.02.2017
автор: Ростислав Мельничук