[b]Заклинати духів предків,
Шукати слов'янського егрегора,
Іти до предковічних витоків,
Велес , зашелестить у травах і житах,
Мавка десь пройде між лісами,
І обміняємось з предками не словами
а помислами помислами.
Древній як світ лісовик
Подарує дари лісові нескінченні,
І приймемо тоді ми що єдині в натхненні,
Ми зберемо той сік із Вербени магічної,
І трави для купальської ночі.
Гей русалки що доньки озерець,
І хранитель річок водяний,
Всі ми хранителі істин сакральних,
Таємниць що засіли в віках,
Хто шукає єднання з предками
Не зупинить ніякий страх.
Наші предки святі як купальські вінки,
Вквітчані в них і ромашки й барвінки.
Наші предки що вірили в силу землі
І стихії святі незбагненні
В саламандра вогненні
І у гномів що у надрах землі
Десь там в глибині заховали скарби незліченні.
Вірили в таємничих сильфід у повітряних німф
Вже пройшли ті роки немалі
і міфічність казкова забута
Замість містичних богів.
нова релігія вже не міф
Та і ту забувають ці люди.
Наші предки це ми тільки зараз живем не колись
Перед витоками предків ти стань їхнім духами молись
І про Господа свого творця цілого вічного,
Древнього могутнього величного
Ти вовік не забудь
Славу священну і гарт ти здобудь.
Будь священним нащадком Перуна,
І Господнім слугою навік[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716166
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2017
автор: Ростислав Мельничук