Лякає москаля вкраїнський Герб,
Бо каже, що то свастика фашиста...
Нічого,"брате", ти не сплутав через ніч ?
Весь світ давно лякається рашиста !
Давно знайомі нападки твої,--
Гавчить собака, кість здалеку бачить,
Але вже зараз буде крапка і без ком...
Твоя "кормушка" більше не пробачить...
Як це робила тисячі разів,
Щоб титул "брата" чемно фіксувати,
На цей раз не вгодили москалю...
І , ну... хохла бомбити, убивати.
Ділили, крали, мучили ,поганці,
Вдобряли земленьку мільйонами життів,
Лиш тільки раб, але не в вишиванці,
І цуцик вмить по паличку летів...
Летів, служився, ти навчив його...
А він лиш рятував свою родину,
Щоби не втрапити в мільйони ті,
З лап смерті власну вирвати дитину!
Тепер громиш. бомбиш і сієш смерть.
Ну звісно... це ж закономірно,--
Вбивати -- це віками твоя суть --
ХолОдно, рівно, планомірно !
Аж дивно : підсвинок якийсь
Побачив дещо в Гербі українськім...
Це тризуб , хлопче,-- вельмидорогий,
На нього й настромИшся, по - російськи
Це герб дідів і прадідів моїх,
Це Герб моєї вільної Держави,
Вона позбудеться рашистськога лайна.
Сягне до сонця в лаврах свої слави !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716158
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.02.2017
автор: Надія Карплюк-Залєсова