22

Сьогодні  наше  сонце  не  встане
Коли  нарешті  душі  розтанули
У  світі,  що  написаний  не  нами
Ми  досі  шукаєм  свій  шлях

Куди  б  не  вели  нас  дороги
Ми  досі  рахуємо  кроки
Забувши  про  власні  вимоги
Щоранку  втрачали  себе

Ми  загубились  у  просторі
Неначе  погляд  на  розстрілі
Нас  розчиняють  у  космосі
Чужі  слова

Хтось  так  хотів  залишитися
Хтось  в  ностальгії  втопитися
А  ми  бажали  відкритися
Новим  місцям

На  перехресті  чужих  доріг
Ми  обирали  все  навмання
І  не  важливо  куди  хто  втік
Нас  поглинала  нова  весна.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716085
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.02.2017
автор: Jools_Ser