Сьогодні віхола у гості завітала,
Війнула сніжним подихом зима,
Вузькі стежини знов позамітала,
Де ми удвох були - я вже сама.
Як мріяли ми зустрічать цю весну
В коханні, в щасті, в морі сподівань,
Та в душах крига мабуть вже не скресне
Від безлічі дрібних розчарувань.
Але як хочеться твоє тепло відчути,
Пірнути в ніжність трепетливих рук,
До щему все в душі перевернути
І знемагати від солодких мук.
Ти поруч і ловлю твої я очі,
Рука шукає руку крадькома,
Нам не забути ті шасливі ночі
Яких уже не буде і нема.
Ми ще не можем звикнуть до розлуки.
Не віриться: після весни зима?..
Тягтимуться до рук ще довго руки,
Але ми вже не вдвох - я вже сама.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715948
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2017
автор: Світлана Ткаліч