Ти з корабля кохання вигнала мене
Забравши серце, залишивши почуття у шлюбці водиш за собою
Та інколи виходиш, щоб побачив я тебе
Щоб міг помилуватися тобою
Ти не даєш цим почуттям загаснути
Хоч не кохаєш та не хочеш втратити
І коли сумно дозволяєш себе бачити
Але награвшись просто кажеш йди
Ти вигнала мене із корабля
Який так довго будував
З тобою в ньому все життя
Я думав буду мандрував
Одного разу іншого побачив я на кораблі
На тому що для нас я тільки будував
Одразу ясно стало вже мені
Що лиш один із нас кохав
Ви така гарна пара
Так гарно дивитесь разом
У мене починається запара
Напевне навіть вмрете одним дньом
Та навіщо чекати років багато
Навіщо так довго маю з цим жити
Привяжу до паруса двох......як гарно
На дні океану...... будете жити
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715923
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2017
автор: Вічний Романтик