[i]« Характеризуючи іншого,
насамперед показуєш себе»[/i]
Автоафоризм
Коли об'явлений бойкот,
тому що дехто язикатий,
то я не затикаю рот,
і не вихоплюю лопати.
І хай ото саме собі
нещастячко копає яму,
а у нерівній боротьбі
усе одно прийде до тями.
Я не кажу, що не поет,
не розпинаюсь, що не майстер.
Намалював мені чугайстер
мій аватар і мій портрет.
А поряд ще одна картина.
Це дами пікової фейк –
на неї позирає Швейк,
але ханжа, а не людина.
Компрометуючий дует!
І уявіть, мої хороші,
що це у сніговій пороші
за вами бігає поет.
І кожна думає, що – зваба!
Який то недосяжний дід!
Аж перехоплює від злості.
Його давно провчити слід!
Усім перемиває кості,
аж іменитим тисне жаба.
...........................................
А може, заборонний плід
і найсолодший – з юних літ –
то явно Муза, а не баба?
А де ж та критика брехні?
Ламайте списи, вийдіть з буди
не дайте спокою мені
аж поки правда вийде в люди,
кому на ногу наступив,
кого критикував нізащо,
кому хвоста не прищемив,
хоч заслуговує, ледащо.
Кому бракує ще реприз,
щоб усміхнутись і забути,
що є поети-баламути?
Кому у душу я заліз?
Ех ви... і Ви?.. Нічийні брути
в стакані бурі й морі сліз.
Утерши їх, умийте руки.
Які там кредо і девіз?
Кому цікаві творчі муки,
коли найлегше аж по ніс
зануритися у багнюку?
І не відмиєшся уже
од ложки дьогтю
в бочці меду.
Та не біда, у негліже –
чого немає попереду?
Ліниві думати, пойміть,
не все можливо розжувати.
Якщо пересіклись на мить,
то як іще співіснувати?
О, недоторкані мої,
і любі феї, і цариці,
і птиці із чужих країв,
а то й гетьма́ни у спідниці,
усе, що є, і далебі
не все, що знаю я про себе,
я пишу
виключно
собі,
а далі все моє – у небі.
Дивіться хоч у телескоп
і роздирайте хоч на пір'я,
і лайтеся, що я укроп,
але не входьте у довір'я,
аби «язвити» за язик,
не знаючи межі і міри,
узявши душу на гаплик
і на бича орієнтири,
ліпити і мені ярлик
антипоета-бузувіра.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715877
Рубрика:
дата надходження 02.02.2017
автор: I.Teрен