Ой, прости нам, Господи,
Нашу глупоту,
Що залізним поступом
Йшли крізь суєту.
Розпихали ліктями
Мудрість золоту,
Обсипали квітами
Сіру сліпоту.
Проклинали праведне,
Рушили святе.
-Що нам мудрість прадідів –
Нова ера йде!
Що нам віра давняя,
Нації розмай.
Наше діло правеє –
Всіх в один сарай.-
Вірили в плебеїв ми,
В пролетарський світ,
В маячіння Леніна –
Комунізму цвіт.
Вірили мов прокляті.
Наламали дров!
Ой, прости нас, Господи,
Й поверни любов.
І спаси, помилуй нас,
Благодаті дай.
Наступав розплати час,
Дуроломству край.
1993
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715840
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.02.2017
автор: Юрій Прозрівший