Болить так змучена душа
Болить, і біль той не вщухає
Війна знов ріже без ножа
Смуток сльози сповиває
Так гірко плачуть небеса
Вітер сніжинки підіймає
В очах тремтить нова сльоза
А смерть нікого не питає...
Де ти взялась,тебе не кликали
У крові руки твої чорні
Цієї ночі автомати хлипали
І піднімались воїни з безодні
А далі Янголи у небо йшли
Знесилені...І небо їх приймало
Кров"ю сніги у полі проросли
І небо плакало, зітхало....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715835
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2017
автор: Олена Шабанова