Постійно купує каву,
Аби сховати погляд лукавий.
Ненавидить тепло
За те, що у ньому було.
А може й не було...
Та щось же її довело!
До люті, до сказу,
Що виникла до себе відраза.
Наче розумна, запальна,
Словом, взагалі ідеальна.
Не припускається помилок,
Та ввечері має бажання спустити курок.
Вивчає багато іноземних мов,
Та не збагне простих основ:
"Відчувай своїм серцем,
Інакше ризикуєш стати мерцем".
Так, його розбили, понівечили
Але інші б його возвеличили.
А вона сидить тут одна.
Палить, п'є каву біля вікна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715818
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2017
автор: Ніка Зхук