Зникаю з поля, час-від-часу,
Бо відключаю інтернет…
Лишаюсь вірною Пегасу –
В блокнот виписую сонет…
Тебе не зраджую, «корнет»…
Таємно- дивне спілкування,
Не як формації старі…
Ранкове з кавою вітання
І море квітів – в ДН і …
Тут здійснюються всі бажання:
Театр і друзі, і… кохання…
Цікава новизна життя
Полонить і не відпускає…
Ранимих душ святе злиття,
Де простір римами співає,
Сміється, плаче і страждає…
Наповнені прості слова
Новим життям – у синє небо…
Сягне не всяка голова, –
У кожного свої потреби…
З любов’ю лиш творити треба…
Знов відкидаю інтернет…
Паперу різного – багажник…
Блокноти списані, – як « мед» –
Живу минулим ще, вчорашнім,
Монтую і нове піддашшя…
Затримати б ще часу лет,
Щоб розібрати весь букет…
Святий і грішний інтернет,
В міцних обіймах менует –
У безконечній павутині…
Привіт! За хвилю знову нині,
Безвусий мій іще «корнет»,
В тобі згублюся, Інтернет...
31 січня 2017
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715765
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2017
автор: палома