Колись…

Колись  закон  буття  здійснить  природа,
й  душа  моя  полине  в  інший  світ.
А  на  землі  —  не  зміниться  погода,
птахи  продовжать  свій  легкий  політ.

Так  само  розцвітатимуть  долини.
З  насіння  ніжний  пагін  проросте.
А  хтось  —  у  світ  увійде  в  ці  хвилини,
щоб  місце  не  було  моє  пусте.

Все  буде  так  буденно,  так  пророче.
Та  не  сумуйте.  Сумувати  —  гріх.
Бо  в  березні  проглянуть  сині  очі
тих  пролісків,  що  я  любила  їх...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715720
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.02.2017
автор: Денисова Елена