Не можу я забути про війну…

Не  можу  я  забути  про  війну…

Не  можу  я  забути  про  війну!
Про  мати,  що  чекає  свого  сина…
Про  бліндажі  холодні  і  сирі,
Де  хлопці  наші  знов…  і  знову  гинуть!

А,  як  забути  тих,  хто  вже  не  з  нами?
Хто  сонця  блиск  не  стріне  по  зорі…
Хто  нам  життя  своє  подарував  із  Вами,
Щоб  вільно  дихали  і  гідно  ми  жили!

О,  клятая  війна,  біда  пекельна!
Тебе  назвали  операцієй  бійця…
Ти  стала  символом  німого  пекла!
Так  страшно,  що  не  видно  і  кінця…

Ти,  ця  війна,  така  підступна  хижа  птаха
Із  чорним,  вороним  біди  крилом!
Мить…  і  прострілена  бійця  рубаха…
І  землю  він  цілує…  вже  чолом…

Підступна,  підла…  так,  тобі  все  мало!
Звільни  вже  землю  нашу  від  тенет,  поля!
Встроми  собі  у  серце  своє  жало!
Нехай  тобі  не  буде  вороття!

21.  01.  2017  м.  Львів  автор  Наталія  Калиновська  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715687
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.02.2017
автор: Наталі Калиновська