Так чорно і пусто давно не було
Біль суму й жалю серце тривожить
Янгол згубив своє біле крило
Смерть вперто втратами множить
Чорно і пусто - кричить все довкола
Лиш чути як плаче у втомі душа
Чорна хустина блукає по колу
На зустріч загиблим знов вируша...
Ніч вперто шумить своєю тривогою
Мама не спить, не сплять малі діти
Розділені душі важкою дорогою
Ранок щедро дарує заплакані квіти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715647
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 01.02.2017
автор: Олена Шабанова