Я вас не здивую,
Що Правди – немає...
Та, тільки, іду я
Туди, де я маю
Розправити крила,
Повітря вдихнути.
Давно вже,- несила
Рабом мені бути!
Іду... Крок за кроком!
Подалі від бруду!
Де справжнім уроком
Я – сам собі буду!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715618
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2017
автор: Андрій Бабич