Війна...Найбільше в світі зло вона!
Ця безбожна,проклята мільйонами війна!
Війна з якою поруч завжди йде біда
Війна яка так просто відбирає у людей життя
Війна яка приречина вбивати
Скажіть:-У чому ця дитина винувата?
чому війна забрала в неі тата?
навіщо у дружини чоловіка відібрала?
безжально вбила,в землю затоптала
А мати? Якже,посивівша з горя,мати?
В чімї її вина?
Подарувавши синові життя,
хіба ж такої доленьки йому бажала?
Ні... ...
Ця ненажерлива війна, вона все зруйнувала!
А скільки ще на світі матерів отих,
які своїх синів не можуть поховати?
Вони не плачуть,бо вже сліз не мають
Десь там, поміж чужих могил блукають
Й тримтячими руками обіймають
із написами "невідомий" всі хрести
і стомлені не можуть далі йти
вони вже більше не кричать і не ридають
А тихо, ледве чутно проклинають іі одну...
Цю злу,безжальну і жорстоку
мільйонами не раз, вже прокляту війу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715543
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 31.01.2017
автор: ludmyla