Я ладен дарувати тобі зорі
І до безтями цілувать вуста.
Захоплююсь, як дивом, я тобою -
Ти, як цей світ, - чарівна і проста.
Твій ніжний погляд лине загадково,
Струшуючи віями думки;
Зашарівшись, я із хвилюванням
Твої пальці пестю залюбки.
І навколо нас немає світу -
Тільки серце бється, наче птах.
Манить мить, що подихом зігріта,
На твоїх розтулених вустах.
Я зненацька доторкнусь волосся,
Ніжні пасма з запахом весни.
Чом, скажи, раніш не довелося
нам зустрітись?.. Ти тепер із ним!..
Не зі мною!.. Серце калатає...
Але відчуттів не обмануть.
Як у сні душа моя витає
У таких світах, що не збагнуть.
Будь моєю, будь завжди зі мною,
Крилам, що розправила дай силу,
Надихни моє життя любов'ю
Без якої жить мені несила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715519
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2017
автор: Світлана Ткаліч