Якого кольору самотність?
Напевне, кольору пустель,
Страшної, чорної безодні
Чи чорних неприступних скель.
А смак який бува у неї?
Гіркий, неначе в полину,
Солодкі сни весни моєї
Того смаку не переб’ють.
Торкнися, звук який полине?
Так стогне уночі земля,
Коли від розпачу чорніє,
А снігу все нема й нема.
Ти можеш уявити купол
В палаці злодіїв скупих?
Не жди пощади: стіни грубі
Заглушать твій останній крик.
Примусь забути смак і колір,
Звук, безнадію самоти
Зробити так, щоб згинув морок,
Напевне зможеш тільки ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715508
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2017
автор: макарчук