Ти дотиком ввійшов в моє життя,
Так ніжно вийнявши із нього душу.
Нема мені прощення й забуття,
Бо я ж тепер тебе любити мушу.
Ти увірвався вихором стрімким,
Мене забрав далеко із собою.
А голос мій відтоді є тремким,
В далечині озвався він луною.
Я в небі гордим птахом покажусь,
Чи стану вмить я хвилею морською.
Дзвінкою тишею у полі відізвусь,
Невидимою буду десь стіною.
30.03.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715502
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2017
автор: маленька незалежність.