Присвята

Муза.  Напевно  так  не  говорять  про  осіб  чоловічої  статі,  але  в  ньому  було  щось  особливе.  Він  був  не  схожий  на  інших  і  водночас  такий  як  усі.  В  ньому  відчувались  сила  і  спокій.  Такий  жаданий  для  неї  спокій.  За  це  відчуття  вона  б  змогла  померти,  а  він  би  відродив  її  знову.  Адже  одного  разу  вона  вже  стояла  на  краю  прірви  і  хотіла  стрибнути  вниз,  а  він  її  врятував  та  повернув  до  життя.  Завдяки  йому  їй  вдалось  побачити  цей  світ  по-новому,навколишнє  не  стало  кращим,  проте  вона  змогла  змінити  своє  відношення  до  буденних  реалій.
Він  ніби  переносив  її  в  іншу  країну,  в  інше  місто.  В  невелике  містечко  із  затишними  вуличками,  по  яких  вони  змогли  б  досхочу  гуляти  і  розмовляти  про  все.  Про  вранішнє  сонце,  про  улюблену  музику,поезію,  про  мрії,  які  неодмінно  здійсняться.  Поряд  із  ним  відчувалась  неймовірна  легкість,  її  душа  злітала  до  небес  і  зовсім  не  хотіла  повертатись  на  землю.  В  його  очах  їй  здавалось  вона  бачить  усе  і  іскри  радості  й  краплі  смутку.  Ці  очі  лякали  її  і  водночас  втішали  та  заспокоювали.  Одного  погляду  було  достатньо.  Коли  він  дивився  на  неї,  вона  не  потребувала  слів  і  хотіла,  щоб  такі  миті  тривали  вічно.  Адже  це  були  миті  щастя,  такого  справжнього  щастя  від  якого  тіло  і  душа  здається  можуть  розірватись  на  тисячі  крихітних  шматочків.  І  вона  готова  була  розриватись  так  постійно.  Адже  це  приносило  не  біль  та  страждання,  а  справжню  радість  та  насолоду.
Їхня  зустріч  була  такою  випадковою,  а  тепер  вона  не  може  уявити  свого  життя  без  його  такого  звичного  "Привіт!".  Ніби  і  не  жила  по-справжньому  до  цього.  Він  навчив  її  дихати  на  повні  груди,  ніби  вивів  з  лабіринту  з  якого  вона  довго  не  знаходила  виходу  і  не  сподівалась,  що  знайде.
Їй  не  відомо,  як  складеться  їхня  доля  надалі.  Можливо  вони  розійдуться  кожен  по  своїй  дорозі  і  більше  не  зустрінуться.  Але  вона  точно  знає,  що  ніколи  його  не  забуде.  Він  завжди  житиме  в  її  серці  і  такий  милий  образ  постійно  зігріватиме  її  душу.  І  кожного  дня  вона  буде  дякувати  Богу  за  цю  зустріч.  Зустріч,яка  змінила  життя!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715286
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2017
автор: Наталія Мосійчук