БЕЗСИЛА НІЧ

Безсила  ніч  думки  місила:
"Світанок  відштовхне  колись,
Зітхне  зазеленілий  лист."

У  березень    скотився  диск,
Прогалина  заголосила
І  народила  аметист.

Розкривсь,  збентенжено-бузково,
Маленький  пролісок  вночі.
Кайданів  крижані  корчі

Розбили  сонячні  мечі
І  повінню  спливли  окови
У  ніч,  безсило  плачучи.

Безсила  ніч,  чия  ж  вина,  
Що  кличе  сонячна  струна
Прозоро-ніжний  фіолет?
Така  жадана  і  ясна

Йому  всміхнулася  весна.
Грайлива,  трохи  навісна,
Приготувала  арбалет,  -
Злетіли  стріли  і  луна.

Безсила  ніч  думки  місила...
Летіли  і  луна,  і  стріли,
Летіли  голови  із  пліч,  -
Кохання  зазирало  в  ніч.
28.01.17.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715261
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2017
автор: Ліна Ланська